Топити за культуру стало модно так часом І винити кожного у своїх же невдачах Я як глядач, дивився, аж поки не настав час Коли ви вкотре винуваті, не пробачу знову вас
І слухай
Ти крутиш спіннер, я кручу йо-йо Я кручу світ цей, ти кажеш "йоу йоу" Я Прометей - я дарую вогонь Ти "Прометей" - лайнове кіно
І я не про людей, я про ваші потуги Ви можливо хороші, та ліхтарики стухли Ваше "мистецтво" для поп-сцени і лайножерів Ті хто роблять справжню музику ніколи не збрешуть
Ніби "Гей, все для людей, (воу) я всім вам розкажу (ага) Почекайте будь-ласка я ці гроші всі зараз у стіл приберу" Стривай-но, постійте, адже це справді кошерно Світити мордою в екрані й будувати маєтки І ось це ваші думки, рани і шрами душевні Чи ви дійсно дурні, ви вважаєте ця гниль і є мистецтво?!
Я до вас не опущусь, (ні) Поки йокає сердце (є) Я до вас не опущусь, (ні) Поки йокає сердце І це мистецтво?
І, знаєш, знаєш я всім йду наперекір Ты слова ковтаєш, а я мчу немов би звір Рахуєш гроші, дідько, який з тебе банкір Ти руки ховаєш, ще кишені перевір
Коли мене помічаєш, то на декілька миль Від мене ти тікаєш летять з тебе копійки Щось небачу я тих клятих долларів Про які ти говорив, ти брехло як і всі вони
Немає гідних артистів Не захиститися вам, затям Ви жалюгідні безкістні, Мій хист, бійся, він буде завжди йти по головам
Сонце світить у вікно Лярви знають де воно Піднімуся із підлоги Як закінчиться бухло
Сонце світить у вікно Лярви знають де воно Я тримаюся за стіни Бо не відчуваю дно
Велетенський гак, підніма мене у небо Це не боляче ніяк, тут немає місця для проблеми Не дивись на мене так, я борюся із системою Але звісно ти права, роблять так лише нікчеми Як я, опинився у пустелі Вода, не замінить пусті стелі Хоча, холодно в густій оселі На смак, горілка вже солодше карамелі Стривай. Мої справи йдуть кепсько, або дуже дуже добре Але ти про це не знаєш, бо ти, ти вже котра Хто мене про це питає, чому п'ю отруту кобри Все що тобі треба знати, мені потрібен цей непотріб Ти справді має йти, мої двері відкриті Не залишайся у мене, ти не хочеш тут жити Чорт забирай, сам не хочу тут бути... Я відправляюсь у світ, про який завтра забуду
Сонце світить у вікно Лярви знають де воно Піднімуся із підлоги Як закінчиться бухло
Сонце світить у вікно Лярви знають де воно Я тримаюся за стіни Бо не відчуваю дно...
Моя доріжка не біла, а шлях нерівний Ми п'ємо вже стільки, вважай мене рідним Чхав котра година, який зараз день Не маю табу для створень пісень Пляшка в руці, у другій також Ручки не треба, бо це все експромт Це ніби спорт, тренуюсь щодня Щоб бути спроможним, пам'ятать імена Щоб бути спроможним прокинутися Побачити світ Світ без турботи, світ де ніхто би не бачив роботи Важкої, складної, де все по дефолту Де все в усіх є, немає скорботи Щоб любити країну, не треба буть патріотом Де тебе б ніхто не назвав ідіотом Без пілотів польоти, без мерзлоти і спекоти І политий мій фікус, та є один мінус Цей світ стане пасткою, для тих хто не зміниться
Сонце світить у вікно Лярви знають де воно Піднімуся із підлоги Як закінчиться бухло
А чи правильно я обрав свій шлях Чи в мене просто вже їде дах Кожен день вогонь горить у очах Чи я просто літаю у думках
І як би себе я не відволікав Я думаю завжди про те ким я став про те як багато колись часу мав, І чи даремно його змарнував Я пройшов так багато доріг, Що не відчуваю вже ніг у пошуках справи що любити я б зміг Багато хто мене не розумів І ти Ненавидь мене або люби Поливай лайном, або боготвори Який я потворний усім навколо розкажи Мені просто начхати на твої думки Роблю тільки те що так захочеться мені Непротоптаними стежками крокую І знову міркую Багато помилок в житті наробив Багато невдач і падінь пережив
Що?
А чи правильно я обрав свій шлях Чи в мене просто вже їде дах Кожен день вогонь горить у очах Чи я просто літаю у думках
Хтось починає веселитись у ночі А я починаю це робити ще тоді Коли людини жодної нема на вулиці А всі гуляки й п'яниці лежать десь без свідомості І я можу робити те що і вони Випити горілки смалити цигарки А можу не робити нічого взагалі Просто дивитися і повільно йти Якщо втомлюся сісти й відпочити на траві Зустріти сонця схід на горизонті вдалині Ніхто не набридатиме й не заважатиме мені А навколо краса я не наче уві сні І так шкода що не полюбляєш ти моменти дивовижні й незабутні ось такі Бо я мрію хоча б раз з кимось провести Ці самотні ранкові миті чарівні
Гаразд Слухай, вони хочуть чути клоунів за мікро Пародії пародій і до цього я не звик, бо Почуття до музики у мене ще не зникло На відміну від маляток, курво, це так прикро Ви фанати плагіату, по вам плаче інтернат Вас багато, ціле стадо, зву це м'ясокомбінат "Це лайно і примітивно", чую десь пищить сигнал О, ти не звик до цього синку? Йолоп, це оригінал Ти не Ван Дам, послухай чувак Один дам удар - ти впав, як Ярмак Після панчу не вставай, це тобі не жарт Бо далі мій кік і це не кікстарт І хай слухачів моїх перерахують по пальцях Не засумую ні на мить, бо це триста спартанців Буду тільки радіти, що не володар я мух Нехай звичайний я хлопець, але який має слух Краще буду робити, як цього захочу я Краще буду писати й писати цю повість Ніж у гонці за славою, загублю всі слова Ніж у гонці за грошима залишу свою совість